Формування національного стилю в архітектурі та образотворчому мистецтві.

Якщо в літературі, театральному мистетцтві й музиці у другій половині ХІХ ст. помітне піднесення, викликане поширенням демократичних ідей та посиленням революційного руху в країні, то архітектура в цей час перебувала в стані кризи. Це пояснюється залежністю будівництва від нових завдань, що їх поставили перед архітектурою та будівництвом нові умови життя. Змінюється структура містобудівництва: головна увага приділялась будівництву ділових і торговельних установ, готелів, театрів, особняків аристо-кратії і багатої буржуазії, у великих містах з’явився транспортний центр – вокзал з привокзальною площею, виросли промислові підприємства. Поблизу заводів і фабрик стихійно виникали робітничі селища, будувалися нові міста.

В архітектурі переважав еклектизм – суміш елементів різних стилів. Тобто той самий майстер міг вільно переходити від одного стилою до іншого. Так, наприклад, інженер-архітектор В. Городецький споруджував Художньо-історичний музей в Києві у зовнішніх формах дорійського грецького храму, польський «червоний» костел на Великій Васильківській – в готичному стилі і вже у зовсім несподіваному – стилі-модерн – житловий будинок з химерами.

Еклектизм дозволяв поєднувати різні стилі навіть в одній будівлі. Так, Р. Мельцер, споруджуючи Музей західного і східного мистецтва у Києві, в інтер’єрах відтворював риси готики, класики, рококо та ін. Дуже часто строкатість внутрішніх і зовнішніх ефектів, надмірність деталей і фігур мали передавати пишноту й багатство господаря-замовника. Звідси крикливість і пишнота, якими прикрашались не тільки міські будинки, але й храми. Так, відзначаючи високу художню майстерність внутрішніх розписів Володимирського собору, мистецтвознавці справедливо вказують на стандартність його зовнішніх вирішень і переобтяженість будівлі еклектичною сумішшю засобів архітектурної виразності.

Та незважаючи на еклектицизм в архітектурі цього періоду, архітектори намагалися продовжити традиції класики й у створенні ансамблевої забудови, що яскраво виявилось, наприклад, у творчій діяльності О. Бекетова по забудові ряду вулиць Харкова.

Особливо сильний вплив класики був в Одесі. Тут створено ряд споруд, що не порушували загального характеру історично складеної архітектури міста. Це насамперед корпус Новоросійського університету (1865). Проста своїми формами, будівля відзначається красивими пропорціями і членуванням. Заслуговує на увагу також невеликий одноповерховий будинок бібліотеки (нині музей), споруджений в 1882 р. за проектом архітектора Ф. Гонсоровського (за його проектом побудовано бібліотеку в Херсоні). До групи кращих споруд Одеси слід віднести біржу, фасади якої добре прорисовані у формах раннього Ренесансу, стіни облицьовані білим мармуром і кольоровим каменем, цоколь – штучним гранітом.

Проектуючи будинки бірж та банків, архітектори прагнули надати особливої урочистості операційному залу й фасадові споруди, яка завжди нагадувала міський приватний палац в Італії. Такий, наприклад, Земельний банк у Харкові, збудований за проектом Фекетова в 1893 р., та інші будинки різного призначення. Найпростішою і найцікавішою серед цих споруд є комерційне училище (нині Юридичний факультет), збудоване в 1889-1892 рр.



На початку 20 ст. в архітектурі України був широко поширений стиль модерн. Найбільше характерний приклад цього стилю - будинок залізничного вокзалу в Києві (1912-1914 рр., архітектор Вербицький). Ряд архітекторів продовжували працювати в класичних традиціях (будинок державної публічної бібліотеки Академії Наук у Києві, Політехнічний інститут у Львові, будинок колишнього Педагогічного музею в Києві, у якому в 1917 р. засідала Українська Центральна Рада).

Оригінальним пам'ятником архітектури є будинок Полтавського земства (сьогодні обласний історико-краєзнавчий музей), який був побудований за проектом архітектора Василя Кричевського (1872-1952) у 1905-1909 рр. з використанням форм українського козацького бароко і фольклорних мотивів у зовнішньому і внутрішньому оформленні будинку. В 1903 р. В.Кричевський одержав за проект цього будинку премію на конкурсі. В оформленні внутрішніх інтер'єрів будинку брав участь художник Сергій Васильківський (1854-1917). В.Кричевський, як і його брат Федір, був також малярем, художнім керівником в оформленні театральних вистав та кінофільмфів.

Передвижники. Великий вплив на творчість українських художників мала діяльність російського Товариства пересувних виставок, членами якого стало багато українських митців. Виставки їхніх картин у другій половині 19 ст. щорічно демонструвалися в багатьох містах України, привертаючи пильну увагу громадськості. Вони мали великий естетичний та політичний вплив на сучасників.

Малювальні школи. В цей ж час в Україні були створені перші малювальні школи: у 1865 р. в Одесі, у 1869 р. - в Харкові, в 1875 р. заснована Київська малювальна школа М. Мурашка. Одеську малювальну школу закінчили Костанді, Нілус, Едурдс, Волокідін, Буковецький, Бродський ,Греков, Шовкуненко та ін.

Товариство південно-російських художників створено в Одесі у 1890 р. Воно об'єднало багатьох українських живописців, що сповідали передові ідеї передвижників. У мальовничих полотнах М.Кузнєцова, К.Трутовського, К.Костанді, К.Пимоненка, П.Нілуса, Ю.Буковецького, Н.Ладиженського, Т.Дворнікова відбите життя українського села після реформ 60-70-х років, соціальні, національні і релігійні конфлікти, побут робітників і інтелігенції. Крім соціально-побутової тематики, їхньому пензлю належать численні українські пейзажі і портрети сучасників. Це Товариство - одна з найяскравіших сторінок українського живопису.

Українська тематика знайшла відбиток у роботах відомого російського художника Іллі Рєпіна, що народився в Україні, на Харківщині, у сім'ї військових поселенців. Широку популярність у світі одержала його картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану", що відбила реальний факт із життя уславленого кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка. При написанні цієї картини Рєпіна консультував український історик, фахівець з історії запорозького козацтва Дмитро Яворницький, який до того ж і позував Рєпіну для постаті писаря.

Поетичні українські пейзажі малювали А.Куїнджі ("Місячна ніч на Дніпрі", 1880 р.), І.Айвазовський. Останній жив у Криму, в Феодосії і широко відомий як автор картин на морську тематику. У будинку, де він жив у Феодосії, зараз знаходиться музей Айвазовського. Його картини виставлені в художніх музеях Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Одеси і багатьох інших міст України і Росії. Тонким ліризмом і поетикою перейняті полотна Сергія Васильківського, його пейзажі і романтичні сюжети на теми українського козацтва.

Одним із видатних українських живописців початку 20 ст. був Олександр Мурашко, що став відомим завдяки своїй історичній картині "Похорон кошового" (1900), а також психологічно точним портретам. Він першим з українських художників став виставлятися за рубежем (виставки в Парижі, Мюнхені, Амстердамі, Венеції, Берліні). Його картини експонуються і зараз в музеях і приватних зібраннях Амстердама, Женеви, Нью-Йорка. Під впливом подорожей за кордон О.Мурашко позбувся реалістичної манери передвижників, властивої першому періоду творчості, і на початку 1910-х років стає на шлях імпресіоністичного зображення світу. Відповідно до цього сюжетність відійшла на другий план, натомість найбільшу увагу він звертає на колористичне розв'язання теми. Був убитий на вулиці Києва у 1919 р. за невідомих обставин.

До імпресіоністів належала і молода талановита українська художниця Марія Башкірцева, яка жила в Італії та Франції, товаришувала з багатьма тогочасними художниками та письменниками, була закохана у Л. де Мопасана (залишився щоденник та листи до нього), але через хворобу туберкульозу у 24 роки пішла з життя. До імпресіонізму починають схилятися І.Похитонов, К.Бокшай, А.Куїнжджі та учень Репіна Ф.Красицький, відомий історичною композицією "Гість з Запорожжя".

Українська Академія Мистецтв. О.Мурашко був одним з засновників і професорів Української Академії Мистецтв у Києві в 1918 р., яка у 1922 р. перетворена в інститут.

Українська монументальна скульптура другої половини 19 ст. подана пам'ятником Богданові Хмельницькому в Києві скульптора М.Микешина, що довго був візитною карткою столиці України. Пам'ятник російському полководцю О.Суворову в Очакові (1907) створив одеський скульптор Борис Едвардс, пам'ятник І.Котляревському (1903) і М.Гоголю (1913-1915) у Полтаві - Леонід Позен.

Демократичні і реалістичні тенденції в мистецтві Галичини представляли художник-мистецтвознавець Іван Труш (1869-1941) (пейзажі Придніпров'я, Буковини, портрети письменників І.Франко, В.Стефаника, Л.Українки, композитора М.Лисенко), Олекса Новаківський (1872-1935), що був засновником художньої школи у Львові й Олена Кульчицька (1877-1967), автор гравюр з життя західно-українського селянства і картин на антивоєнні теми.

Контрольні запитання

1. Чому саме література і театр стали актуальними мистецтвами у вітчизняній художній культурі ХІХ ст., найважливішими чинниками її прогресу в умовах Російської імперії?

2. Чому в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. виникає інтерес до таких галузей української культури, як народна творчість, етнографія, археологія, мовознавство?

3. Яким був внесок українських митців у розвиток науки, освіти та мистецтва Російської імперії ХІХ ст.? Наведіть приклади.

4. Що Ви знаєте про музичне життя України ХІХ ст.? Назвіть імена видатних композиторів, музикантів, збирачів музичного фольклору.

5. У чому самобутність вітчизняного модерну та символізму?

6. Визначте місце української культури кінця ХІХ ст. у світовому процесі.

7. Охарактеризуйте особливості художньої культури ХХ ст.

8. Що таке авангард? Які основні риси українського авангарду?

9. Історичне значення "театру корифеїв".

10. Ким і коли була створена перша українська опера?

Тема 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)

1. Культурне будівництво у радянській Україні в 20–30 рр. ХХ ст.

2. Українська культура у період сталінізму. Репресії проти митців. Роки війни.

3. Українська культура повоєнного періоду. Шістдесятництво як культурний феномен.

4. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.

  • ЧАСТЬ I. МЕХАНИЗМЫ ХРАНЕНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ 12 страница
  • ЕСЛИ ВЫ НЕ БУДЕТЕ КАК МАЛЕНЬКИЕ ДЕТИ
  • Подтема 4: Высшие растения
  • Цвет моих глаз напрямую зависит от того, сколько я сегодня вешу. Иногда они становятся серебристо-серыми, в цвет утреннего тумана, стелющегося над канадским озером в тот самый момент, когда над 22 страница
  • РќРђ УТЕСАХ ТЕЛРРќРђР?РРђ 1 страница
  • Школьный этимологический словарь русского языка: 22 страница
  • Откуда вообще явилась идея сформулировать этот манифест?
  • О смерти. Смерть — не самый важный момент в жизни челове( ка, так как она не может ни поработить
  • Нормоконтроль
  • Генетическая совместимость пар
  • ВВЕДЕНИЕ. Оглавление
  • Новые песни о старом
  • Вход. Прокимен дня. Паримии святителя - 3.
  • Порядок проведения опыта. Тумблером 1. расположенным на левой стойке (Рис.3), включить установку в сеть
  • О смене имени и рода своего
  • Призыв на брачный пир
  • Потребительский габитус
  • Дифеноксилат
  • Этимология. В ранних русских памятниках письменности упоминается как Онего
  • Подходы к лечению. На основе своей компьютерной модели Колби и его коллеги (Colby et al.